Версія: УКР РУС
Є аккаунт?

Забули пароль?

Увійти за допомогою соц сетей:

Закарпатське подружжя виховує восьмеро прийомних дітей (ФОТО)

Опубліковано: 25 Октября 2010, 00:00:00, Переглядів: 14907, Рубрика: Суспільство, автор статті: Ужгород Інфо

Закарпатське подружжя виховує восьмеро прийомних дітей (ФОТО)Подружжя Посипанків із Закарпаття взяло на виховання восьмеро дітей і дарує їм часточку власного серця

…Єлизавета із селища Середнього на Закарпатті дев’ять років провела в монастирі. Пішла туди замолоду, шукаючи свого шляху до Бога. Її чоловік Йосип теж отримав добрий життєвий вишкіл – відвідував в Ужгороді центр реабілітації молодих інвалідів “Дорога”. Його сюди привели серйозні проблеми зі здоров’ям. Та хвороба відступила перед великою духовною силою цього чоловіка і його прагненням жити. Зараз подружжя виховує восьмеро дітей. Не рідних – прийомних, а если ваша жена забеременела, то одежда для беременных вам точно понадобится.

Шестеро прийомних синів і дві донечки-красуні так і щебечуть навколо нього: “Тату, тату!” Зважилися з дружиною на цей крок без особливих вагань. “Поки Господь дасть своїх діток, ми прийомних поставимо на ноги”, – каже молода жінка. Так і появився у Середньому будинок сімейного типу. Саму будівлю під цей “проект” подарувала Лізина приятелька дитячих років, яка пішла у монастир. Її перебудували коштом благочинної організації зі Словаччини, й тепер це гарний європейський будинок, де всім комфортно. І живуть тут однією великою родиною діти із трьох різних сімей. Дивлячись на них, доглянутих, охайних, радісних, ніколи б не подумав, що у них було важке минуле.

Страшні дитячі сни

Першими в цей дитячий будинок потрапили тепер уже 13-річна Влада і 12-річний Сашко. Встигли пережити багато. Батько сидів у в’язниці, а коли вийшов, то ночами влаштовував п’яні дебоші. Діти зривалися і втікали з дому. “Вони довгий час не могли спокійно спати, – розповіла їхня названа мати. – Вночі будилися, кричали. Так було й з іншими дітьми. Їхній старший брат уже встиг побувати в колонії для неповнолітніх. Ще й зараз Сашкові іноді сниться, що батько знущається над матір’ю.

Закарпатське подружжя виховує восьмеро прийомних дітей (ФОТО)

З іншої сім’ї є троє хлопців: Василько, Михайлик і Дмитрик. “Коли ми забирали Василька, він мав зламану ногу, яка неправильно зрослася, і туберкульоз кісток, – пригадує Єлизавета. – Ногу дитині зламали батьки, коли він був ще зовсім маленьким і лежав біля них. До лікаря так і не відвели. Дитина не ходила, а повзала. Майже рік лікували від туберкульозу в лікарні. Ми відвезли його до хорошого спеціаліста. Той порадив розробляти ніжку у воді – в басейні. Хлопчик признався, що у нас вперше купається у теплій воді. Чоловік купив басейн, і ми займалися з ним чотири-п’ять разів на день. Зараз Василько нормально ходить, ми віддали його на танці. Недавно був концерт: він танцював нарівні з усіма дітьми вісім танців!”

У цій сім’ї дітей били, просто знущалися з них. І найбільше перепадало Василькові, який не міг втікати. Він або повзав, або сидів на ланцюгу, але вже збирав бички. Його молодший брат Дмитрик теж мав туберкульоз – у рочок! Від інтенсивного лікування дістав висипку на тілі, весь був у прищах. Йосип з Лізою таким його й забрали. Батьки порадили їм прості народні методи для очищення організму – молоко і свине м’ясо. Дитина вже за два тижні мала чистеньке тіло. Дмитрикові лікарі пророкували німоту: він довго не говорив. А зараз чотирирічний хлопчик просто щебече. І знає більше, ніж деякі діти, що йдуть у перший клас.

Із третьої сім’ї тут також троє дітей: Павлик, Василинка і Михайлик (є два Михайлики). В них мама одна, а тати різні. В одній із цих сімей мама задушила дівчинку, як тільки та народилася. Із 12 народжених дітей вижило семеро. Старші сестри на обліку в міліції. Мама ніде ніколи не працювала. Єдиний її “дохід” – народження дітей.

“Діти з цієї сім’ї дуже важкі, – продовжує названа мати. – Один хлопець ще дотепер не називає нас мамою і татом, може говорити неправду. І має дуже розвинене власне “еґо”. Дитина знає, що вона “державна” і вже навчилася вимагати багато чого, “бо мені це належиться”.

Закарпатське подружжя виховує восьмеро прийомних дітей (ФОТО)

Спочатку всі діти не хотіли їсти варених страв, бо вони до них не звикли. Основним харчуванням були консерви, мівіна, хліб і єдина варена страва – картопля в мундирах. Вони й зараз її люблять.

Пряникова хатка

Де ці двоє молодих людей беруть стільки сил і ентузіазму, щоб нести нелегку ношу? Діти в них доглянуті, нагодовані, гарно вдягнені й мають усе для свого розвитку. У домі багато книжок, іграшок, на подвір’ї – велика гойдалка. Біля хати – гарний садок і город. Що там тільки не росте! Ліза каже, що життя в монастирі навчило її добре розподіляти свій час, й вона встигає зробити багато чого за день.

Тепер уже всі діти, окрім маленького Дмитрика, ходять до школи. Вони гордяться своїми батьками, знають, що за них є кому заступитися. І роблять певні успіхи. От Влада цього року пообіцяла краще вчити англійську мову, хоче добре її знати. Дівчина розуміє, що житиме у прийомній сім’ї до 18 років, а далі – самостійне життя, де треба давати раду собі, братам та сестрам.

Діти мають здорове харчування, адже багато чого росте на городі, а ще Лізина сестра годує для них свинок: ріже собі – і половинку дітям. А вони дають цій свинці харчові відходи. І Йосип, і Ліза – з багатодітних сімей, тож їхні вихованці мають багато дядьків і тіток, які їм допомагають. Також допомагають люди із селища: хтось щось приносить із харчів, хтось – одяг. Благодійна організація зі Словаччини взяла на себе витрати з утримання будинку, а римо-католицький єпископ з цієї країни придбав для дітей автомобіль. Улітку цього року їх запросили на відпочинок до Словаччини. Старші діти відпочивали у таборі, який організувала місцева римо-католицька парафія, їздили в “Артек”. Та найголовніше, що вони мають тут, – це любов і турботу батьків. Вони самі черпають цю любов у найбільшого джерела – у свого Творця – і передають її дітям. Щонеділі всі ходять до костелу. Старші хлопці прислуговують під час служби. Це допомагає у вихованні.

…Ще два роки тому ці діти малювали черепи і домовини, а зараз на їхніх малюнках найчастіше можна побачити будинок, над яким світить велике сонце. Психологи знають як це пояснити. А найкращий будинок малює маленький Дмитрик – пряниковий.

Поділіться цим з друзями:
Фото до статті:

Мітки: благотворительность, Закарпаття, многодітна сім’я, прийомні діти, фоторепортаж,

Мы в соцсетях
↓ Подписывайтесь! ↓
Останні новини
Сьогодні, 25 жовтня, під прес-конференції в Ужгороді, лідер "Фронту Змін" Арсеній Яценюк пояснив, чому його політична сила не висунула свою кандидатуру на виборах міського голови обласного центру Закарпаття. - Читати далі
Львівський апеляційний господарський суд Львівської області задовольнив Апеляційну скаргу ТзОВ «Сауляк» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 червня 2010 р. - Читати далі
Закарпатська обласна організація ВО Свобода вимагає від обласної ТВК зняти з виборчих перегонів угорські партії. Зокрема, Свобода звинувачує Партію угорців України та Демократичну Партію угорців України у порушенні вимог чинного законодавства. - Читати далі
У місті Мукачево Закарпатської області працівники міліції затримали 36-річного жителя міста Тернополя, з автомобіля якого вилучили три літри опію-сирцю. - Читати далі
Завтра, 26 жовтня, в місті Ужгород на перехресті вулиць Грушевського і Заньковецької пройде громадський захід з озеленення міста: «Розширимо і збережемо зелений фонд Ужгорода». - Читати далі