Версія: УКР РУС
Є аккаунт?

Забули пароль?

Увійти за допомогою соц сетей:

Микола ЖОЛТАНІ: «Перемога потрібна не мені, а Ужгороду!»

Опубліковано: 12 Октября 2010, 00:00:00, Переглядів: 14652, Рубрика: Політика, автор статті: Ужгород Інфо
Микола ЖОЛТАНІ: «Перемога потрібна не мені, а Ужгороду!»

Микола ЖОЛТАНІ: «Перемога потрібна не мені, а Ужгороду!»Неопубліковане інтерв’ю з кандидатом у мери обласного центру Закарпаття

Це інтерв’ю написане для опублікування в одному з друкованих видань Закарпаття. Однак воно так і не з’явилося на шпальтах газети. Чому? Це запитання слід задати її головному редакторові, а не мені. Бо, прочитавши його, головний урядник навідріз відмовіився його друкувати. Навіть за гроші, за діючими розцінками.

Напередодні головної розв′язки виборчого процесу в обласному центрі один із основних кандидатів на посаду мера Микола Жолтані упевнений у своїй перемозі. Він вважає, що перемагати у 33 роки – це велика честь. Втім, навіть можливий програш, не вибив би його з колії. Адже якщо у тебе у стоїть завдання поліпшити життя рідних, близьких, оточуючих, – це можна робити і не будучи мером міста.

Кандидат на посаду міського голови Ужгорода розповідав далі:

– Утвердився такий собі стереотип: заробляти добрі кошти і бути при цьому чесним – речі непоєднувані. Я намагаюся цейі стереотип зламати. Тривалий час не витримав би такого ритму, якщо б говорив людям неправду. Щодня зустрічаюсь із десятками їх, а тому вимушений бути чесним із усіма. Зараз із упевненістю можу сказати: віддав боротьбі за почесну та відповідальну посаду міського голови всі сили.

– Миколо Івановичу, Вас висунули на посаду міського голови Ужгорода від міської організації Молодіжної партії України. Ви є членом партії?

– Ні, я позапартійний. На мою думку, мер міста не може бути партійним, оскільки міську раду творять депутати різних політичних сил і меру, як голові, треба знаходити спільну мову і компроміс з усіма. Інша справа, такий крок є вимогою нового закону «Про місцеві вибори». Проте, я вважаю, не має значення, від якої партії ти висуваєшся, головне з якими намірами.

Міська організація Ужгородського Молодіжної партії України, яка підтримала моє бажання стати кандидатом на найвищу виборну посаду в Ужгороді, нараховує 76 членів. На конференції були присутні 50 партійцівв. «За» проголосували усі присутні, і це особливо приємно. Хочу додати, що моїх опонентів – Сергія Ратушняка висунули партійці у складі 14 осіб, а Віктора Погорєлова – 9. Хіба це не є виоявом підтримки?

Якщо у тебе хороша команда, то й сил у тебе більше. Адже, як прийнято вважати, один у полі не воїн. Цього принципу я дотримуюсь і в передвиборчій боротьбі, тому консолідую навколо себе розумних, успішних та спроможних працювати молодих людей. Це – моя команда, з нею я готовий перемагати!

– Вам усього 33 роки. Символічний вік. У життєвому «запасі» – четверо дітей, кохана дружина, десятки друзів, успішний мережевий бізнес, а головне хороша репутація. Невже цього недостатньо і обов’язково слід іти в мери?

– Зрозумійте, у мене є мета – зробити життя ужгородців кращим. Кілька років тому я був директором Боздошського парку. Мені довірили неабиякий осяг роботи і я погодився. Чому? Бо, живучи в Ужгороді, я знав, що парк має, м’яко кажучи, недобру репутацію. Так от, я мав цю ситуацію кардинально змінити. Мною була створена ініціативна група людей, яка мала на меті відродити парк. Нами було пророблено величезний шмат роботи – ми встановили освітлення, чим автоматично позбулися бомжів, алкоголіків, наркоманів; ми привели до ладу алеї парку; ми розчистили зелені зони; ми позрізали сухостій; провели суботник (пофарбували лавиці, відремонтували качелі, засипали доріжки гравієм) тощо. Знаєте, тепер усього й не пригадаєш. Але пам’ятаю, було нелегко. Та головне, що ми зробили – повернули ужгородців у парк. Ми започаткували дитячі свята, де безкоштовно катали дітлахів, батьки у той час могли спокійно випити прохолоджуючі напої.

– Пригадую, колись Ви їздили до Чернівців вивчати роботу тамтешнього парку. Як там налагоджена робота?

– Про центральний чернівецький парк я вже був наслуханий давно. У Чернівцях місцева влада із підприємцями міста працює на благо населення. До прикладу, якщо у влади немає вільних коштів для встановлення нових атракціонів, то їх там шукали у бізнесменів. За таким принципом відродили і чернівецьктй парк: місцеві підприємці закупили і встановили качелі, сплачували за оренду парку, віддаючи частину власного заробітку на його розвиток. Таким чином, усі три сторони були задоволені. Таку ж практику я намагався запровадити в Ужгороді, зрозумівши, що, коли є команда і зусилля спрямовані в одне річище, то все вийде.

– В Ужгороді тоді про парк багато говорили: він відроджується, з’являються нові атракціони, «очищується» репутація кримінального… і т.д. А потім … Вас звільнили?

– Так, ті позитивні речі, про які Ви говорите, були насправді. І я, як батько тоді ще двох дітей, прагнув більшого. Ми намагалися зробити Боздоський парк улюбленим місцем відпочинку городян. І нам це вдавалося. Допоки влада не зрозуміла, що парк – прибутковий бізнес. Тоді Сергій Ратушняк попросив мене написати заяву на звільнення. Як я дізнався потім, причиною стали «мерські замашки».

– Тобто ще тоді у Вас зародилася ідея стати мером?

– Ні. Ідеї стати мером у мене немає навіть зараз. Просто я розумію, що впливати на розвиток життя можна лише будучи при владі. Саме тому й вирішив балотуватися. Якщо ж знайдеться людина, яка готова так самовіддано працювати на благо міста, як ми разом із моїми однодумцями, я готовий поступитися цим місцем. Але, Ви знаєте, я спілкувався з усіма нинішніми кандидатами на посаду міського голови Ужгорода, і впевнився в одному: більше, ніж я, це місто ніхто не любить.

– Хочете сказати, що альтернативи Вашій кандидатурі немає?

– Альтернатива є практично завжди. Єдина вимога, щоб при цьому була здорова конкуренція. Навіщо нам лікувати хворий організм низькоякісними або фальсифікованими ліками? Так само й про місцеву владу. Якщо ми бачимо, що роками ужгородці не можуть вилікуватися від затяжної депресії, що виникла через владу, то не варто знову цій владі довіряти, знову тягнути до мерії одну й ту ж особу. Минуле не обирають. Про нього ми, кажуть психолдоги, можемо згадувати 20 відсотків нашого життя, думати про теперішнє – 10, а 70 відсотків думок мають бути спрямовані в майбутнє. Адже це дає нам нову якість життя.

– Значить, те що було зроблено досі, не надто важливе?

– Чому ж ні? Але ж і науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Ми теж щодня мусимо удосконалюватись. Починати, зауважте, варто з себе. Ми ж не можемо вимагати від інших бути, наприклад, законослухняними, коли щодня самі порушуємо закон. Хоч ідеалу практично не існує, але удосконаленню немає меж.

– Тож Ви думаєте «удосконалити» міську раду своєю присутністю?

– Певним чином так. Я точно впевнений: змінити роботу депутатів треба у якісному вимірі. На сьогодні ми вже знаємо, з чого треба починати роботу. Найперше – це затвердити регламент роботи міськвиконкому. Один із депутатів міської ради Ужгорода нинішнього скликання розповів нам, що сесії проводять «за дзвінком», на кнопки тиснуть, не вивчивши матеріали сесії і не знаючи, за що голосують. Такого бути не може. Ми повинні знати, під чим ставимо свій підпис. Нам не має бути соромно перед населенням за прийняте рішення: буде то виділення земельної ділянки чи присвоєння звання Почесного громадянина міста. Ми повинні звітувати про свою роботу.

У сесійній залі ми плануємо встановити веб-камеру, яка в режимі он-лайн транслюватиме сесії міськради. Кожен може перевірити, хто проголосував і як. Далі, ми повинні провести інвентаризацію і облікувати міське майно. Це недопустимо, що міський голова чи окремі депутати були одноосібними розпорядниками майна міста. Крім того, якщо навіть є бажаючий купити який-небудь об’єкт, то гроші повинні працювати на місто, а не на кишеню власника. А кожне спірне питання з передачі майна, його продажу чи оренди повинна обговорити громада міста. За потреби, варто проводити громадські слухання чи референдуми. Депутати повинні озвучувати прагнення ужгородців, тобто дії обидвох цих сторін, їхні ініціативи і можливості мали б збігатися. Кожен, хто не хоче служити громаді, – не має права бути депутатом. Спеціально для цього «відбору» ми плануємо пропустити обранців через детектор брехні.

– Ви також пройдете?

– Аякже. Якщо я власним прикладом не підтверджую своїх добрих намірів, то не можу цього вимагати від когось. Моє кредо – стати прикладом для інших. Сьогодні обставини складаються так, що ужгородська громада потребує справжнього лідера. Загальновизнаного. І я готовий ним стати! Готовий нести персональну відповідальність за власні вчинки. Саме цього принципу я дотримуюся протягом усього свідомого життя. Чесними методами ми, з моєю командою, плануємо виграти місцеві вибори. Одразу ж, щойно стануть відомими результати, я готовий братися за ті справи, які декларував. Я не боюся відповідальності, я до неї готовий! Я переможу на виборах не задля власної вигоди, я збираюся принести перемогу Ужгороду та ужгородцям! Готовність працювати для блага всіх я доводив досі всім тим, хто мене знає. Доводив власними діями, не словами.

– На кого розраховуєте найбільше?

– Насамперед, на молодь. Лише вона може стати альтернативою, вона має імунітет проти брехні та блюдолизтва. Тому, мабуть, члени та активісти Ужгородського осередку Молодіжної партії України братимуть найактивнішу участь у місцевих виборах.

– Що хотіли б сказати насамкінець?

– Хочу звернутися до всіх свідомих громадян. Ужгородці, 31 жовтня у вас є реальний шанс змінити власне життя, своїх дітей, родичів, близьких. Не залишайтеся осторонь, зробіть усвідомлений вибір. Будьте відповідальними перед власним майбутнім.

Источник: Mukachevo.net.  Василий Бедзир

Поділіться цим з друзями:

Мітки: вибори, Вибори мера, інтерв’ю, Микола Жолтані, Ужгород,

Мы в соцсетях
↓ Подписывайтесь! ↓
Останні новини
В рамках підготовки до свята молодого вина Закарпатське Божоле 2010 13-14 листопада в мілітарі-садибі - Читати далі
Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com в ГУ МВС Закарпатської області, 9 жовтня 2010 року у дворі власного домогосподарства було знайдено мертвим 32-річний місцевий житель. - Читати далі
Тобто, арт-синтез-проект - Читати далі
Вулиця Садова, що на околиці села Ганичі Тячівського району, - чарівне, мальовниче місце. Кілька обійсть розкинулися в урочищі Берег, на узгір’ї, майже з усіх боків оточеному лісовим масивом. Більшість жителів тут - родичі. Отож, коли у когось свято, раді - Читати далі
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ виступає категорично проти введення нових платних послуг для студентів, і вимагає від прем'єр-міністра Миколи АЗАРОВА переглянути відповідну урядову постанову. - Читати далі